Екологічна інспекція в черговий
раз повідомляє про недопустимість та шкідливість випалювання стерні, луків,
пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю,
рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського
призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших
зелених насадженнях та газонів у населених пунктах. Але, на жаль, проблема і
далі залишається актуальною. При спалюванні листя в атмосферне повітря
виділяються шкідливі речовини, такі як пил, окиси азоту, чадний газ, важкі
метали і ряд канцерогенних сполук, які викликають захворювання дихальних
шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних
захворювань. Разом з гілками та листям
горить сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Тільки при спалюванні
поліетиленового пакету або ПЕТ-пляшки, в повітря надходить до 70 різноманітних
хімічних сполук.
Найбільш дружнім по відношенню до
довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування.
Інспекція вимагає не палити листя та суху рослинність, не робити шкоди
своєму здоров’ю та навколишньому природному середовищу та попереджає, що чинним
законодавством України передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільну і
кримінальну відповідальність.
Крім того, з 3 березня 2022 року
внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність
за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема у
статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів додано також навмисні підпали,
зокрема й сухої рослинності. Для порушників передбачено покарання у вигляді
ув'язнення строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна.
За спалювання рослинності або її
залишків, опалого листя, інших відходів передбачена наступна адміністративна
відповідальність:
за статтею 77-1 КУпАП,
тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот
шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060-6120 грн.) і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї
тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300-21420 грн.).
Ті самі дії, вчинені в межах
територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення
штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120-12240 грн.) і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот
шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян (21420-30600 грн.);
Давайте свідомо не будемо
порушувати вимоги чинного законодавства, а будемо поважати наші права на
комфортне та безпечне життя і збережемо навколишнє природне середовище.