Під час сезонного прибирання присадибних ділянок громадяни нерідко вдаються до спалювання сухої трави, опалого листя та гілля. Такі дії часто пояснюють незначним обсягом рослинних залишків, постійним наглядом за вогнем або переконанням, що на власній території це допустимо.
Однак жодне з цих пояснень не усуває негативних наслідків. Дим поширюється за межі ділянки, погіршує якість повітря та умови проживання мешканців, а відкритий вогонь створює загрозу займання на прилеглих територіях.
Державна екологічна інспекція Південного округу розпочинає серію інформаційних дописів, присвячених поширеним хибним уявленням про спалювання рослинності.
У наступних публікаціях розглянемо ризики спалювання на приватних ділянках, небезпеку навіть невеликих багать та причини, з яких нагляд за вогнем або використання металевої ємності не усувають загроз для довкілля.